Музика Володимира Сірого
Світить місяць, сяють зорі, нічка йде землею,
Сивий туман налягає білою змією.
Тихо-тихо, ні шелесне, в думах птах дрімає.
Під крислатою вербою воїн варту має.
І ліворуч і праворуч, в темноті скрізь тихо,
Хай засне за полем крайнім все московське лихо.
Світить в небі Ведмедиця, наче віз чумацький,
Юнакові пригадався Крим та шлях козацький.
Пахне зіллям молочаю, хмелем та вербою,
Стережи, юначе, землю, — Ангел над тобою!
Дике поле під Луганськом, де шуміло жито —
Кров’ю, потом просочилось вже четверте літо.
Стережи, юначе, в нічку кожен клаптик в полі
Й за плечима — Україну від орди лихої.
Смутні очі не закриє також рідна мати,
Молить Бога беззупинно — сина дочекати.
Світить місяць, сяють зорі, холод обіймає,
Ген у полі, край дороги де-не-де світає.
Заспівала птаха лунко, серце аж пройняла.
Світе Божий, Краю милий, наче вдома, стало...