Авторська пісня
Згоріли ли́стом всі мої поеми,
Зірка́ми в темряву попадали пісні́,
І привид голубої хризантеми
Тобі являється в вечірньому вікні.
Тієї квітки, що, мов діадему,
Я у твоє волосся заплітав,
Кохання першого тріпочучу емблему,
Тепер це таємничий привид став.
Тепер це мій фантом! Це серед ночі
Далеке завивання вовчих зграй!
І вбитої голубки карі очі!
І це тобі моє Святе прощай!
Прощай!! Моя мара́! Як гобеле́ни,
Ховають хмари наші юні дні,
Я привид голубої хризантеми,
Що бачиш ти в вечірньому вікні!
