Затишком неба мережені хмари
Тихо пливуть до хмариного раю,
В осінь життя поверта незабаром,
Теплі останні хвилини збираю.
Сонячним світлом заповнюю простір,
Приберігаю пісні колискові,
Щастя в житті – це буденно і просто:
Їжа, молитва і трохи любові.
Зиму прожити, дай Бог не останню,
Не загубити майбутнє й минуле,
Йти, несучи і здобутки, і рани
Всіх тих років, що як мить промайнули.
Осінь моя, попри все, мені мила,
Виткана чарами під небокраєм:
День її шовком торкається тіла,
Рай у хмарин, знаю точно, буває!
(с) Надія Семена
