Не можна написати про страждання,
Якщо душа від горя не болить.
Не оцінити велич існування,
Коли не пережив падіння мить.
Не змалювати гіркоти розлуки,
Якщо не проводжав і не чекав.
Піднявши до небес тремтячі руки,
На дні бокалу щастя не шукав.
Слів не знайти, які би розказали
Чому стискає груди серця біль.
Кохання, так звеличене піснями,
Затьмарить розум, як солодкий хміль.
Всіх граней існування не пізнати.
Усіх шляхів самому не пройти.
Не можна всі вершини подолати.
І не спіткнувшись, досягти мети.
Але коли ти дивишся і бачиш,
Вслухаєшся і чуєш вітру спів,
Якщо байдужість в серці не пробачиш
І відчуваєш пульсування слів,
Коли мовчання гірше за тортури,
А чисте слово л’ється джерелом -
Не продавайсь за вигоди й купюри,
Удосконалюй світ своїм пером.
