Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Ковач: Незнаній досі - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віктор Ковач відповів на коментар majra, 24.01.2019 - 20:34
Дуже Вам дякую за такі теплі слова - мені дуже приємно Але не перебільшуйте і не примушуйте мене червоніти - повірте, що я - не найкращий приклад для наслідування вчитись потрібно усім і у всіх
Радомір, 20.01.2019 - 23:19
Класна поезія, Вікторе! Лише одна редакторська ремарка: ГОСТ - государственній стандарт, тобто відвертий русизм, хоча як тотальний знак оклику...певно може бути...як гадаєте? Віктор Ковач відповів на коментар Радомір, 21.01.2019 - 14:45
Вдячний за візит і за ремарку! Про ГОСТ - знаю, вжив цю абревіатуру навмисне для підсилення емоційного ефекту і як запозичення з радянської спадщини. Не прихильник такого роду запозичень, але конкретно в цьому випадку - було потрібно
Надія Тополя, 11.01.2019 - 16:43
Порівняння просто шикарні. "думок твоїх- пташине молоко" -це.мабуть.думки чисті.але ще зовсім не визрівші.молоді. вірш дуже гарний Tanita N, 08.01.2019 - 00:49
Думаю, що так блискуче озвучене бажання в найчарівніший період року обо"язково буде почуте і щаслива зустріч вже дуже близько Нитка Аріадни виведе вас у потрібний час і місце.Такі проникливі рядки просто не можуть залишитися без відповіді.
Віктор Ковач відповів на коментар Tanita N, 08.01.2019 - 12:19
Я вдячний Вам за те, що змогли відчути ці рядки настільки близько і вірно Однак, загадка, якась мета і відчуття таємниці повинно бути завжди - це рушій Тому, можливо, нехай ще побуде трішки мрією
Tanita N відповів на коментар Віктор Ковач, 09.01.2019 - 22:42
Ви мене вражаєте...Справді- справді...Мало того, що ви дуже талановита людина, ви ще носій Людської талановитості...таких мало...Дай Боже Вас щастя!
Віктор Ковач відповів на коментар Tanita N, 09.01.2019 - 22:43
Не змушуйте мене червоніти Я - сама звичайна людина, не перебільшуйте
Tanita N відповів на коментар Віктор Ковач, 09.01.2019 - 22:47
Ні..не сама звичайна..я відчуваю добре людей...А ви ще й добра людина..а це вартує всього.
Ulcus, 05.01.2019 - 20:30
одразу перепрошую за свій жарт біля такого гарного твору, але іноді дуже вже хочеться побешкетувати. якщо втраплю під «гарячу руку» - зрозумію, але... не втрималась:Я міг з тобою у листах літати, Коли ж побачив, зрозумів - повзти З тобою можна, бо хоча й перната, Та пір‘я не в політ ростила ти. В листах слова лились духм‘яним медом, Коли ж промовила - то солідол, Панчішки на підборах - ветхі кеди Й розтягнуті рейтузи... повний LOL.. Що молода, здавалось... Так, душею В дитинство впала, бо здолав склероз. І добре, бо забула моя «фея» Із ким зустрітись нині довелось... Віктор Ковач відповів на коментар Ulcus, 05.01.2019 - 23:03
Це самий шикарний коментар, який я коли небудь отримував під своєю писаниною Після таких чудових рядків, як у Вашому коментарі, я ще не швидко відійду від сміху Яка там в мене може бути "гаряча рука" після такого шедевру?)) В даному випадку гаряча рука, швидше, у Вас, якщо з-під неї такі гарячі коментарі вискакують Спасибі за такий проникливий реверанс Ваш коментар достойний повноцінної сторінки в якості окремого вірша
Віктор Ковач відповів на коментар IRY_SKA, 04.01.2019 - 20:34
Спасибі велике! Це, мабуть, буде чудова зустріч
Віктор Ковач відповів на коментар IRY_SKA, 04.01.2019 - 22:25
Якщо б зустріч відбулась - вірш був би не один!
Віктор Ковач відповів на коментар Ярослав К., 04.01.2019 - 20:04
Звучить двозначно, але сприйму за комплімент
Віктор Ковач відповів на коментар Яна Бім, 03.01.2019 - 10:44
Навіть про вічне чекання Спасибі, що завітали
|
|
|