Чи часто бачите, як розстає туман?
Що покотивсь полями й болотами...
Як марні сподівання.А обман
Пече у грудях днями і ночами.
Чи чули ви, як плаче немовля?
На білий світ,що мертвим народилось.
Так горісно горює породілля!
Щось у душі, неначе, надломилось...
Минулось, не забулось, мов би спить.
Протоптані стежки про це, лиш, знають...
У серці колискова не звучить,
А спогади і болі не вщухають.
Щаслива мамка,котра не має ямки...
У довголіття кров свою ввела.
Усього світу золото і замки
Ніщо не варті!-Дитя не вберегла...
Не всім дано дитя під серденьком носити,
Своєї нації творити майбуття.
Нащадками ціль плем’я відродити,
Увіковічнити живе безсмертя.
Живе безсмертя України-
МАЛЕНЬКІ ДІТИ української родини!!!
