«… Що коли-небудь відпочинемо
У місті верхньому Леонардо.»
(Марина Цвєтаєва)
Незримі коти
Ловлять незримих мишей.
Корабель з вітрилами,
Що зіткані з променів
Пливе
До міста, яке збудував Леонардо*
Сьогодні –
Четвертого дня чуми**
Року Божого 1519-го.
А незримі коти
Все ловлять незримих мишей,
Які були б сірими,
Якби існували насправді,
А не в світі вигадок.
Але на то нема ради:
Незримі коти на службі,
Інакші б ті кляті миші
З’їли б рукопис –
Манускрипт таємний
На якому прозорими чорнилами
(Точніше прозолами***)
Давно доведена квадратура кола
Тим диваком бородатим:
Поетом струнких геометрій****,
Тонких ліній трикутників,
Гнучких парабол
Експонент нескінченних.
Примітки:
* - він і справді в той день в своїй уяві збудував ідеальне місто, що ділилось на нижнє – порт, та верхнє, що стояло на горі. Планувати ідеальні міста тоді стало модно.
** - чума тоді була не в долині ріки Луари, а в Іспанії, в Кордові.
*** - Лодовіко Моро вважав, що якщо вже чорнила прозорі, винайдені для тайнопису, то називати їх чорнилами не можна. Він навіть придумав неологізм – синонім виразу inchiostro trasparente – «прозорі чорнила» - слово inchirente. Я переклав це слово як «прозоло».
**** - Папа Лев Х колись висловився так: «Leonardus est auctor geometria novam, quae mihi poetica libri…»
Цікавий вірш.
Проекція гнучких парабол просторової Маклехової поезії збігається із тінями незримих котів, що ласо дивляться на незримих мишей, що похапливо ковтають таємниці прозоло..
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ТУ ДУМКУ,ЩО ВИ ЛЕГКО ОРІЄНТУЄТЕСЬ В ПОЗАЧАССІ.ЦЕЙ ТАЛАНТ ПРИТАМАННИЙ ГЕНІЯМ.ТАКИХ ЛЮДЕЙ -ОДИНИЦІ НА ПЛАНЕТІ.РАДА,ЩО МАЮ МОЖЛИВІСТЬ ВАС ЧИТАТИ.СПАСИБІ.ЗОВСІМ НЕ ГІПЕРБОЛІЗУЮ І НЕ ЛЕЩУ.СПАСИБІ ВАМ!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00