Доле моя... Доле...
Стежки та дороги,
Юності жадання –
Барвінкове поле...
Молодості мрії,
Вічні сподівання,
Стомлені надії
Й перші розставання...
І буремні води,
Вири та пороги,
Порвані вітрила
Уже зрілих років...
Не мину нізащо,
Зустрічей дарунки,
В таїнстві кохання
Ніжність поцілунків,
Радісні зізнання
І щасливі сльози
Батьківської втіхи...
Що там бурі й грози?
Що всілякі біди?
Коли любі поряд,
Не збоюсь нічого!
Доле моя... Доле!
Стежки та дороги...
