СТОЯЛА ШИПШИНА
Стояла шипшина,
Як коровай біля хати -
Це мамина ласка цвіла.
Коли ж рвала груди
Туга волохата -
Шипшина тугу відняла.
І мамині квіти,
Що житцем зовуться,
Цвітуть від весни до морозів.
І батькові руки,
Що медом всміхнуться,
Мені пам’ятаються й досі.
Цвіла ще калина,
Під вікном, біля хати-
Це мамина вірність була.
Куди б занесла
Мене доля крилата-
Я всюди той квіт берегла.
26.11.1988р.