Сто цикад цвірчать золотять
очеретяні заслони
Гарсія Лорка
* * *
дзеленчить ранкова просинь
степом степом
сонечка біжить промінчик
з неба з неба
золотиться листом топіль
тихий усміх
просіяв день у долині
весь в любові
ось горобчик по дорозі
щось шукає
все підстрибує у танці
смішно й легко
я думками відлітаю
в спокій в тишу
всесвіт дивиться на мене
добрий милий
там далеко й в серці саме
Боже любий
нерозлучні ми з Тобою
у польоті
день поволі розправляє
ле́гкі крила
з очерету на сопілці
людям граю
слово це комусь у душу
може гляне
заспокоє хто в журі є
в цім ось травні...
18.05.2019р.
