Ось така вийшла відповідь - переклад, експромт на вірш Дмитрий Вовк
НАДОРВАНА ДУША
Надорвана душа…
За что мне это?
Живу я чуть дыша
Без интернета.
Я осень полюбил,
Как все поэты,
Так кто ж любовь убил
В душе за это?
Я помощь не прошу,
А рассуждаю,
Я в жизни не грешу,
Не осуждаю.
Прости меня, любовь,
Моя земная…
Я одинокий вновь,
Любви не зная…
Она не стала ждать,
А улетела…
Оставила страдать…
Как и хотела.
А осень за окном
Хандрой пленила…
Прошу лишь об одном,
Чтоб ты простила.
Простила без вины
На мне висящей,
Укрыла б от Луны,
За мной следящей.
Прости, душа, прости,
За эту муку
И помоги нести
Любви разлуку…
24 октября 2017 22.54
=VD=
Розірвана душа -
Сльоза поета,
В ній дихаю й живу
Без силуету.
Я осінь полюбив,
Як всі поети,
Розбита чом любов?
Та вічні злети?
Не прошу допомоги -
Не картаю,
В думках лишень грішу -
Тебе кохаю.
Прости мене,
Земна моя любове,
Знов одинокість
Всілась в душу,
Наче горе.
Не зачекавши,
Десь полинула журбою,
В моїх думках
Побути хочу лиш
З тобою.
Он осінь за плечима
Полонила,
Молю тебе - пробач,
Бо вже не сила.
Пробач! Тебе молю,
Тебе благаю,
Минуле в тузі
З болем забуваю.
Пробач мене,
Нема в мені провини,
Ми дві з тобою
Рідні половини.
За все побач:
За біль, і за розлуку,
Прошу тебе...
Не в силі нести муку.
(С) Леся Утриско