Не забуду ніколи святиню,
Що нагадує завжди мені:
В рясних гронах червону калину,
Виноград, що поплівсь по стіні.
Не забуду ікони в куточку,
Де лампадка горіла в свята.
Свіжу вишиту гарну сорочку,
Яку мама на свято дала.
Не забуду посвячену Паску
І вінки, що на Трійцю плели.
Я пригадую батьківську ласку,
І понині батьківські сліди.
Не забуду батьківського дому,
Ту водицю, яку по ковточку
Не мені смакувала одному -
Найсмачніша була на кутку.
Не забуду дитинства і лугу,
Де до ночі ганяли м’яча.
Де коневі знімали попругу,
Щоб звільнити його від сідла.
Не забуду ніколи ті роки,
Що лишилися в мене в душі.
І в пилюці розмазані щоки,
Від тих сліз, що лились, як дощі.
