Звечора йду до тебе, стеляться небом зорі.
Місяць - ріжок тоненький, спить у нічній покорі.
Сяйво моє вечірнє, мій голубиний спомин!
Снишся мені щасливим - долі моєї промінь.
Десь у житах розлогих чи за серпанком в літі,
Як мені відшукати щастя у цьому світі?
Пташко моя журлива, холодно як без тебе,
Снишся і стає тепло, горну усе до себе.
Де ти тепер витаєш?.. Все крізь туман - омана.
Бачу обох до нині, чую слова - кохана...
Вкрадена моя мрія, веснонько-перепілко!
Пісне, що не доспівана...
Недоціловане «гірко»...