«Й кричить на нас птах дивний, войовничий….»
(Вільям Батлер Єйтс)
Острів ліщини нагадує парасольку,
Під якою ховаються вусаті форелі
Від червоних променів зірки
На ймення Соль чи то Гріан.
На цьому острові тверді горіхи
Падають просто в пащеку
Сомам-ненажерам,
До хвостів яких
Чіпляється дивак Кромм Круах –
Необачний плавець,
Пірнальник у рідке Небо води.
Острів ліщини
Неохайний притулок
Для кудлатих хвостатих хрумів
(Хрум-хрум),
Що шукають руді горіхи
Серед торішнього снігу.
Острів ліщини…
До нього плисти-тонути
Під вітрилами-зливами
На човні без якоря:
Бо навіщо…
На острові ліщини
Витешу собі костур
Бородатого схимника,
Вирізьблю на нім знаки
Огамом – письмом забутим
Таки нашим, таки для мертвих,
Та й помандрую пагорбами,
Туди, де пісні для живих не співають
А лише тоскно голосять
Жінки нечесані –
Банші.
Красиві тартанові візерунки..
Не треба огамом, не треба для мертвих, у Вас прекрасна українська.
До речі (тобто зовсім недоречно)) Кромм Круах змусив задуматися - а чи слово свекруха не поріднене зі словом круах?, виходить по змісту "своя кров", може є зв'язок з санскритом.. Може первинним був якийсь свекруах..
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий цікавий відгук! Походження слів - це велика загадка....
З першого разу важкувато сприймається. давно не читав ваші речі. Але це мудрі. філософські речі. у котрі не треба вгризатися поспіхом. Як казав один автор, є тексти, котрі треба переварювати і вростати в них. Натхнення ВАМ!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На острові ліщини
Витешу собі костур
Бородатого схимника,
Вирізьблю на нім знаки
Огамом – письмом забутим Чудово, Шоне!!!
І нехай ті банші бояться схимника і тікають собі з того острова!
Шон Маклех відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00