Душа шукає порятунку
У добрім слові, у теплі,
Шукає захисту, притулку
У світі підлості й брехні.
А він в пишно'ті розцвітає,
Багато в нього є принад,
На душу увагу не звертає,
Бо головний лиш маскарад.
У шику, в блиску і в брехні
Крокує зухвало до прірви,
Він не вартує сліз , о ні,
Хай згине стадо лицемірне!