Пр: Наш орле сизокрилий ти підкоряєш небо,
Усе життя долаєш на висоті вітри.
Тобі окрім польоту нічого більш не треба,
Лети, смілива птахо - лети, лети, лети…
Ти народивсь на волі, де височіють гори,
Де скали, наче піки, торкаються небес.
Ти тут стрічаєш сонце і захід вечоровий
І бачиш блискавиці, що б’ють в горах навхрест.
Ти маєш небо й волю, за друзів тобі хмари,
А буки і смереки це родичі твої.
І часто в небі чистім горять вночі стожари,
Де вторять цим стожарам карпатські солов’ї.
Тебе краса карпатська навік заполонила,
Тут пахне навіть небо живицею ялин.
Вітри щоб самі сильні тебе не зупинили
Лети наш сизий орле, бо ти такий один.
