|
Була колись малою
У мами на дозорі.
Пошила вона плаття
І стрічечки шовкові.
А тато купив капці
Біленькі, під пасочок.
Була на сьомім небі,
Як з печі колобочок.
Заплéла строга мама
У дві тугі косички
Й на шафі показала
Тоненький бучок з дички.
В думках я була чемна,
Ходила довкруж хати,
Знайшла солодку сливку
І яблуньку крислату.
І так мені схотілось,
Нікому не на зло,
Вчепитися ногами
За гілку, як в сідло.
Висіти, як лінивець,
Гойдатися в повітрі,
Чи, як той горобець,
У сонячній палітрі.
Угледіла порічки -
Наїлась досхочу́.
Зеленим кукурудзам
Сплела руду косу.
Понюхала в городі
Листочки з тютюну.
Навіщо цього зілля
Ніяк я не збагнy?
Розгледіла коноплі,
Як лісові ялиці.
Олією запахло
Із пирогами в мисці.
А понад вечір мама
Стояла на порозі:
Яка в мене сукéнка
І в капцях обі нозі.
Я слухала уважно...
Защо вона набила?
Я индика в Орисі
І бучком не дражнила.
Драбиною не лізла,
До Чуйка не ступала,
Бо він такий гавкатий,
Що мати прив’язала.
За куфер* заховалась
В кутку до павука.
Подумаєш... три плями
Й замурзана рука.
Як виросту велика,
То буду дуже добра:
Привітлива, сердечна
І трішечки хоробра.
Не битиму по дупі, -
Бурчала попід ніс.
Ніколи і нікого
Не доведу до сліз.
Як виросла велика -
Живе в менí дві Галі:
Сукéночка в горошок
І під пасок сандалі.
Як бачите - доросла
І з карими очима.
Життя, як не глянцюй,
Таке, як хуртовина...
Хапнула файний досвід,
Розбіглися роки -
В думках спімнула маму
І з вечора казки.
Науку зрозуміла,
Що мама - золота.
Тереблю кожне слово,
Аж в тілі духота.
Життя, як змій смугасте,
Горбисте, як верблюд,
Тернисте, як шипшина
І як на розі кут.
Квасне, як винне ябко,
Терпке, немов вино,
Як квашена капуста
Чи як дюшес-ситро.
То крутить довго в носі,
То солодко стає.
Життя мені ще досі
Науку додає.
Бо краще бути злою,
Худою, голосною...
Ще хитрою, облесною,
А може і... німою.
Та якби не старалась,
Пручалася, як кінь,
За мною із дитинства
Іде Галинки тінь.
Такою народилась,
Такою і помру.
А завтра у горошок
Сукéнку одягну.
Знайду у шафі капці,
На шпильках каблуки...
Не хочу бути іншою,
ЛЮБІТЬ, ЯКА Я Є!
Життя, як мед, солодке,
Як татів виноград.
Таке, як він приносив
Додому шоколад.
Життя, як цвіт чудове,
Як перші бриндушки*.
Льодяники на палочці:
Кугутики й свистки.
Живе в душі - дві Галі,
Є дві шовкові смужки,
Сукéночка в горошок
І туфлі Попелюшки.
Куфер* - скриня
Бриндушки* - крокус, Шафран Гейфеля.
ID:
852970
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 29.10.2019 00:59:06
© дата внесення змiн: 02.01.2020 01:24:11
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА
Вкажіть причину вашої скарги
|
Я також тебе люблю. Мої спогади із дитинства лягли на папір. 
