Вже, ніби осінь у літах,
Повільно падає в ній листя.
Весна ж цвіте ще у очах,
Така квітуча, така чиста.
Цієї пізньої пори,
Цвіте в саду рожева вишня,
Чи принесе вона плоди,
Така красива, дивовижня?
Вона - одна перед Всевишнім,
Та часто вітер набіга.
І їй шепоче: "ти - колишня",
І в слові чується вага.
Колишня - значить просто лишня,
Давно кимсь кинута була.
Та, як на зло, квітує вишня.
У осінь квіту додала.
І пелюстки розправив пишні,
Ще мріє ягідки зростить.
Не хоче вірить, що колишня,
Плодами встигне пригостить...
Надю, Сонечко, зразу забираю в обране.
Яка ж гарнюща пісня, які слова!!!
Спасибі Вам за такі слова для пісні.
Щастя Вам, натхнення й любові, а пісні легкого злету,і гарного виконавця!
Чудова лірика! 
Нехай не буде вона лишня! Тож їй красу надав Всевишній! 
