Не вистачило снігу, зима була незвична,
У випадкових променях шукала свій кінець.
Прощалася із холодом, збирала воду в січні,
Дорогу загубила, побігла навпростець.
Із неба сонце скоса на землю поглядає,
Не впізнає розгублені обличчя диких міст,
Що до сльоти всі звикли, але її немає,
Доводиться розгадувати долі чорний зміст.
Втомились білі фарби розвеселяти вічність,
Немає в них бажання продовжувати гру.
Не вистачило снігу, зима була незвична,
Дощі змивають з тіла потріскану кору.
Гарний вірш! З весною Вас! 
Гарної весни Вам 
