Я приходила до тебе з пустим руками тричі
І жодного разу ти не відвернувся від мене.
Невже після я маю привід вірити їх словам?
Я віддаю тобі час і думки, які вже ніколи не поверну.
Я перед собою у великому боргу.
Якби ти закохався у мене, ми стали б ближчими?
Якби я зізналась у своїх почуттях, щоб ти сказав у відповідь?
Якби це було взаємно, хіба сьогодні ми були б в різних кімнатах?
Я тільки зараз зрозуміла, що Бог припідніс мені цей урок
Не для того, щоб я умивалась сльозами і питала: «за що?».
Невже після я маю підстави не довіряти Йому?
Я ледь не викинула всі свої надії в смітник,
Аж раптом сьогодні ти сказав, що любиш поезію.
Якби ти ненавидів би мене, я б відпустила?
Якби я зробила перший крок, ти змінив би свою думку про мене?
Якби це було взаємно, хіба сьогодні ми так мовчали б?