Без мелодій купка слів.
Де вони? І хто посмів
Їх заплутати, змішати,
Ноти всі повиривати?
Щоб не чути було спів,
А лиш крик, як у котів.
Ах якби я голос мала!
Їх би ніжно заспівала
Ті слова без жодних нот,
До оцих м'яких істот.
А вони своє мені
Муркотали б навесні:
Ти дівчино, не журись!
Доля тим словам плестись!
Композитор їх запише,
Хоч навколо тільки тиша.
А тоді проллється пісня,
І нехай година пізня
Хором із котами
Тріпочу вустами.
