Тихої ночі бавився місяць-
В'язку із перлів вправно зв'язав.
І це намисто потім розвісив,
Дві зірки ними він пов'язав.
Зірки стогнали -"Ти не мав права,
Нашої згоди - не запитав,
Місяць-бешкетник -тобі забава,
А наші долі ти поламав!
Кожна із зірок має орбіту
Так споконвіку завжди було
Тепер ми маєм дотла згоріти."
Місяць почув це. І ніж наголо!
Глянув сердито в зоряне сито.
І серед ночі- вибухнув грім!
Махнув ножем він несамовито.
Перли розсипались в небі нічнім.
16.04.2020р 10-31
сподобалися несподівані порівняння. Чарівно 
дякую
