Хронічний любитель жіночої статі,
В якого на пенсії все, крім очей,
Зустрів молодичку – і з звичним завзяттям,
Ковтаючи слинку, масненько рече:
«Ходімо зі мною, моя люба заю,
Чекає на тебе мільйон насолод,
Я вірші пишу, серенади співаю,
В запасі є свіжий завжди анекдот.»
На що молодичка йому промовляє:
«Ви щойно так ніжно назвали мене!
Я зовсім не проти – ну, зая так зая,
Але застереження маю одне:
«Ніхто проти од і співанок не спорить,
Та в нас, у зайчих, є залізний закон:
«Морковка» щоб завжди трималась бадьоро,
Й «капусти» у банку хоча би з мільйон.
Ми любимо шопінги, спа, ресторани,
Бажання у тіла й душі молоді,
Якщо це у Ваші уходило плани…
Куди ж Ви побігли? Стривайте! Заждіть!!
Зелений Клин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам то гумор, а бідоласі як? Дякую за відклик, радий Вас чути, зачаровуюсь Вашими творами, потроху краду собі.
Ulcus відповів на коментар Ulcus, 17.04.2020 - 12:39
а хто з них бідолаха, кому катастрофа? щось гублюсь, щоб відповісти))) за те, що читаєте мої твори - дуже вам вдячна надзвичайно приємно
Зелений Клин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надіюсь, Вас ніколи не спіткатиме така катастрофа - це розпач літніх чоловіків з молодим серцем. А твори Ваші - я не просто їх читаю, я насолоджуюся ними.Я в них закоханий. Пишіть, будь-ласка.
Ulcus відповів на коментар Ulcus, 17.04.2020 - 16:44
а дівчатам, думаєте, легше? там стільки сподівань було, а він.. а він...
дякую вам ще раз за теплі слова
Зелений Клин відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00