А точно ж паспорт винуватий!
Ради справедливості і правди
Непремінно маю вас звістить –
Подаю проект в Верховну Раду
Щоби відмінили паспорти.
Ви ж тільки подумайте, панове,
Що за вредна книжечка оця –
Я зустрів красуню чорноброву,
Сиплю компліменти без кінця
А вона спочатку сторопіла,
Потім, як отямилась, пита –
А Ви у свій паспорт не дивились
Перед тим, як залицятись так?
Що ж, прислухавсь до ції поради,
Вдома документа розгорнув,
Все на місці – підписи, печаті,
Чистий, у обкладинці, як й був,
Що їй не сподобалось – не знаю,
Видно, з канцелярії якась,
Звикла, щоб була бумага справна,
Мов без неї залицятись зась.
Це мене, звичайно, засмутило –
Так через папера потерпіть!
Щось там усередині занило,
До лікарні довелось сходить.
Ледве помаленьку дочалапав,
Зупинявся через метрів сто,
Та добравсь таки до ескулапа,
Що посів стілець, немов престол.
Я йому свої симптоми, біди,
Про недавній полюбовний крах…
Він лиш усміхається єхидно,
Та ще ручку крутить у руках.
Потім так зневажно і зухвало,
Навіть не оглянувши, зріка –
Ви давно свій паспорт відкривали,
Він нічого Вам не натяка?
От дістала ця бумага клята!
Більш знущань від неї не знесу!
Не поможуть наші депутати,
Заявлю у європейський суд!
ID:
873425
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 25.04.2020 20:35:19
© дата внесення змiн: 25.04.2020 20:35:19
автор: Зелений Клин
Вкажіть причину вашої скарги
|
Потрібно шукати в усьому приємні моменти - паспорт є - отже, до РАГСУ з чорнобровою - уже можна 
Браво! 
