|
Оленка ще не ходила до школи, але мама вже дозволяла їй самостійно відвідувати бабусю Галю - самотню стареньку, яка мешкала на початку їхньої вулиці.
Одного разу дівчинка повернулася додому і запитала:
- Мамо, чому бабуся Галя так радіє, коли я приходжу? Знаєш, вона називає мене сонячним промінчиком і говорить, що я радую її та втішаю. Але ж я не говорю їй нічого особливого! А коли вона починає плакати, я взагалі не знаю, що сказати, і плачу разом з нею. Мені так шкода її...
- Втішати, Оленко, можна не лише словами, - відповіла мама. - Ти не сумуй, коли не знаєш, що сказати. Бабусю втішає твоя присутність. Вона знає, що діти більше хочуть грати на вулиці, ніж сидіти в будинку зі старими людьми. Коли ти приходиш до неї з ласкавою усмішкою, їй здається, що сонячний промінь потрапив до її кімнати. І від цього на серці стає тепліше.
А коли ти жалієш її і плачеш з нею, бабуся радіє, що у тебе добре та лагідне серце. Це її втішає, і вона вже не відчуває себе самотньою.
- Це зовсім маленька справа, так, мамо?
- Не можу сказати, що зовсім маленька, - трохи подумавши, відповіла мама. - Це саме те, що ти можеш зробити для Господа Ісуса. Він навчає нас так світити людям, щоб вони, дивлячись на наші добрі справи, прославляли Бога.
Я колись читала оповідання про свічку. Послухай, я тобі розповім.
На березі моря стояв великий маяк. Кожного вечора туди приходив сторож і з палаючою свічкою в руці довгими сходами підіймався нагору.
Одного разу сторож замислився про маленьку свічку, яку ніс, і уявив собі, що б вона сказала, якби могла розмовляти.
- "Куди ти мене несеш?" - спитала б вона сторожа.
- "Нагору".
-"А що ти хочеш там так високо робити?"
- Запалити маяк. Він дуже потрібен тим, хто знаходиться в морі. Якщо підніметься буря і нічого не буде видно, світло маяка покаже, де порт".
- "Але ж я така маленька... - могла б відповісти свічка. - Я не можу сяяти так яскраво, щоб побачили моряки".
- І все - таки мені без тебе не обійтися", - усміхнувся б сторож, прикриваючи свічку рукою.
Піднявшись нагору маяка, сторож вогником маленької свічки запалив величезний смолоскип, полум'я якого кидало яскраве світло в темну далеч моря. Маленька свіча зробила свою справу. Без неї сторож дійсно не міг обійтися.
Тут, донечко, приклад для нас, щоб ми світили кожен на своєму місці і не бентежилися, що наші справи не такі вже великі. Будемо робити все, що можемо, і Господь використає нас для Своєї слави.
Історію взято з книги "Побеждай зло добром"
Переклад Юлії Еней
ID:
873002
Рубрика: Проза
дата надходження: 22.04.2020 11:23:31
© дата внесення змiн: 22.04.2020 12:36:53
автор: Юлія Еней
Вкажіть причину вашої скарги
|
Дуже гарна розповідь! 
