І все це треба пережить:
Буває солодко, чи гірко.
Нехай по-різному звучить,
Я ж розумію оце чітко.
Якщо болить - переболить,
Старанно час лікує рани.
Не варто сльози тоді лить,
Хоч залишаться в душі шрами.
Зуміть свій сум перебороть,
Якщо хтось зрадив у дорозі.
Сумний життя коловорот,
Я віднесу в життєву прозу.
Та з ким в житті це не було,
Що друзі вірні забувають.
Усе пройшло, чи віджило,
Думки про них колись щезають.
Вдихнуть повітря повні груди,
Життя продовжує свій путь.
Хай серце швидко це забуде,
Лиш сил з помилок зачерпнуть..
І все це треба пережить,
Перетерпіть і сильним бути.
Хоч музика в душі іще звучить,
Собі ж не можу дорікнути..
І все це треба пережить! Мудро і повчально, дорога Надюшко! Чудовий твір!
Натхнення Вам і високих злетів у творчості, щастя безмежного і радісних щасливих емоцій!
Дуже гарно!. Життя продовжується,на шляху багато труднощів... та їх треба пережити...Це,як іспит на життя...Хай буде теплим,кращим майбуття! 
Прекрасні глубинні Ваші роздуми, Надіє!
