замішала думки, і породжую дещо потворне:
наче в мене в душі оселився горбатий чорт,
що йому до вподоби все темне, божевільне, криве та чорне,
нерозумне? – аби не здорове,
аби не було де поставити автора, дату й сорт.
дата є? не радійте! то ще гірше, як дата є,
адже знаєш, коли конкретно замішала своє олив'є.
а тепер сумніваєшся, й хочеш перемішати:
відділити зерно від полови, а істину – від ковбаси.
дух пориває тебе: ти не любиш солодкої вати?
ні, ти любиш. твій демон насправді –
то є чорт усієї руси!
так пишу на паркані слова, що насправді нічого не значать.
вмочаю перо, може, в сонце, а, може, в гадючий морок.
поети читають, кивають, прицмокують, –
як думала, так і тлумачать!
гарний віршик, дитинко: він летить, мов замріяний корок,
над триметровими хвилями відчаю та алкоголю,
канонізуючи й волю, і пов'язану з нею неволю, –
а летить за край ночі, де муки, істерія та скрегіт зубів.
я там був, пиво пив величезними кухлями болю,
а крім того – не пам'ятаю, що я там, власне, робив
ID:
886754
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 23.08.2020 20:21:00
© дата внесення змiн: 23.08.2020 20:21:00
автор: Alisson
Вкажіть причину вашої скарги
|
