Я всім серцем люблю Україну,
І на світі їй рівних немає,
Я залишила там свою душу,
Як знайти її знову, не знаю.
В тій країні отримав ти щастя -
Насправді, не зі мною, а з нею…
Вона стала твоїм світлом ясним –
Вечірньою зорею твоєю!..
Вона світла була, немов сонце,
І прекрасна, неначе царівна…
Як троянда, душа її ніжна -
І, як Янгола пісня, чарівна…
Вона стала твоїм жаром вічним,
Гріхопадом твоїм непорочним…
Мабуть, зіроньки ще пам'ятають,
Як її цілував ти уночі?
Сподіваюсь, ви зараз щасливі
- Чи тебе ревнувати я можу? –
Дві зірки опівнічного неба
Та два Янгола у раю Божім!
Не мене ти любив, Мій Коханий,
Але кличе мене Україна
В ті місця, де зазнав ти відраду –
Пам'ять серця ... Вона же незмінна!
Як я хочу в ту тиху алею –
Ту, що кроки твої пам'ятає!
Нехай дух твій прекрасний, безсмертний,
Мою душу болючу пізнає!
Дуже гарно! 
