День сьогодні особливий,-
Свято Миколая.
І для кожного важливий,
Як земля святая!
Майже в кожнім домі світу
Є його ікона,
Його справи всім помітні,
Й не зникнуть ніколи!
Ворогів вмів примирити
Ще з юнацьких років,
І невинних захистити,
Й грішних від пороків.
За своє служіння людям
Дістав дар від Бога:
Помагати всім нужденним
Не збитись з дороги.
Отож його і шанують,-
Він же - Чудотворець.
У цей день усі працюють
Не на свою користь:
А для сиріт, і для бідних,
Для слабких і хворих,
Для калік і для злиденних,
І для всіх голодних...
І як він їм помагати,
Не жаліти сили...
А слабіших захищати,
Щоб були щасливі...
Миколая шанували...
І сироти, й бідняки,
І звичайно поважали
Й запорізькі козаки.
А ще його називали:
І Мокрим, і Добрим,
З давніх-давен всі вважали:
Він - посланець Божий!
Я з цим святом всіх вітаю,
Хто читає й чує,
І Надію, й Віру маю,
Що все добре буде.
Що і вірус відійде,
Й війна в нас на СходІ,
Бо ж, як кажуть у народі:
Ніщо не є вічним!
І за груднем, як завжди
Прийде місяць січень...
Діждемося і весни
Вернуться додому
Наші доньки і сини,
Й заживемо по новому
І без вірусу, й війни!..
Чудова святкова лірика! Добре вшанували, Валентино, Святителя Миколая!
