Поки свідомість просмажена б'ється в судомах,
в забитих під сесію, вже задубілих районах,
поки допитують, вписують у заліковку,
думка про теплі котлетки заникана в сховку
А запах лоскоче замок та тисне на двері,
і пестить, голубить мрію смачної вечері.
А запах вже рветься, скибками на тротуари -
так легше спекотні й нудні досидіти пари
Я бігтиму радісно (навіть забуду про бали)
згадаю, як ніжно вона в тарілку лягала.
Я бігтиму - очі квартиру знайому шукають,
пухкенькі й смачні від мами котлетки ж чекають!