У грудні день, як жменька,
Ніч - великий кулак...
Як працювать гарненько,
То й буде все гаразд!
Та, на жаль у році цьому,
Все пішло зовсім не так...
Вірус нам підставив ніжку,
Не оговтатись ніяк...
Та і влада не зважає,
Як народу виживать...
Лиш про себе вона дбає,
Вміє, вибачте, й брехать...
Добігає, слава Богу,
Грудень місяць до кінця,
Січню він дає дорогу,
Новий рік вже шле гінця...
Грудень був зовсім не сніжний,
Січень - рік ось-ось почне,
Може він снігом посіє,
І морозом припече...
Січень, землю приморозить,
Й хурделиці принесе,
І по криші вітром сходить,
Й білизною вкриє все...
Січень це ж - початок року,
Й середина зими в нім...
Хоч сичі панують й сови,
Все ж надію дає всім ...
Дні у січні стануть довші,
Веселіше стане жить...
Хоча будуть і пороші,
До весни все ж час біжить...
Сонце світить, та не гріє,
Мороз, вітер -кутерьма,
Крутить, мутить, сіє, віє,
Грудень, січень - це зима...
на жаль6 не всі 
