Найчорніша темрява в передчас світань
і думки спускаються до простих бажань:
хто б ото наважився освітити шлях,
подолати відчаю і безсилля жах.
Тож невже в минулому все було дарма —
мрії всі та прагнення пожере пітьма?
Озирнувсь навпомацки — мабуть сам-один,
України-матінки нездоланний син.
Що ж не вперше воїну в бій іти всліпу —
ні страху, ні сумнівів наче знов в степу.
Сам піду на ворога... Боже, дай вогню!
Хай хоча б освітиться там, де я стою.
#Микола_Микитенко #Україна_понад_усе
