Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Sukhovilova: Вона по стежці босою… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олеся Лісова, 23.01.2021 - 16:44
Серце завжди повертає нас туди, де ми були безтурботними і щасливими, незалежно від того, бідно чи заможно ми жили. Дякую, що повели мене тими стежинами. Гарний вірш. Побільше Вам сонячних днів! Дружня рука, 23.01.2021 - 15:43
село маленьке стало неживе, кричали не одні: про що там мова, Там тільки кілька тих малят живе, Навіщо їм лікарня, школа ... Тепер за правило все це, Бо ОТГ - е - нове для нас слівце, Пустеля, пустка і розбите скло, Де вчора ще було село ... То з України з кров'ю видерли кусок, Ціле село їм наче волосок, Тепер болюче мов вогнем пече, Ховай від сорому лице ... Крокує по Вкраїні ОТГ-е, міста покрали всі прилеглі села, Тут поруч чех дрібне все береже, Словак, болгарин, Села - то ж вітрила ... Що весь народ як цінність береже, Свої пісні, і звичаї, і мрії, А тут якесь у лоску протеже А тут якісь чиновницькі повії ... Продали все, І що тепер йому - отому українцеві благому, подарували стелю і стіну Ще нашкребли від голову солому ... .... не вийшов у мене романтичний коментар на Ваш вірш |
|
|