На тих човнах пливуть собі жирафи,
зайці́ шкарпетні, в мами взяті з шафи,
персте́ні з фо́льги, ще із жуйки кліпси,
та їжаки хрусткі з смако́м солених чіпсів.
На тих човнах з газети, чи з пластмаси
пливуть усі, хто не розтанув в часі,
хто нас беріг від темряви і бід,
хто часом замість нас з'їдав обід, -
і мама вірила, вдавала, мабуть, та
не ставила за неслух до кута.
А на одному з тих човнів колись
я бачила, як пропливала крізь
альбом на фото...
- Ляля, ти чия?
І ледь згадала,
що вона - це я.
