Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Мирослав Бісаврюк: Жук - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 29.06.2021 - 19:33
Якщо це в моїх силах - я завжди простягаю руку допомоги, можливо в небесній канцелярії написали на долі людини: " Виживеш при допомозі людей"! Дуже вдалий образ жука!
Пісаренчиха, 26.06.2021 - 12:28
Твір грандіозний в сенсі стільки він породжує питань (виключно про себе). Чи буде людина рятувати істоту, якщо сама не пережила горя? Чи є погане поганим, якщо воно робить нас кращими? А як бути з комарами, які п"ють кров? Хто знає що межу? Ці питання не до автора. Ці питання до себе. Мирослав Бісаврюк відповів на коментар Пісаренчиха, 26.06.2021 - 12:38
так, питання дійсно доречні. дуже правильно сказали - це питання до себе... взагалі зараз розумію (завдяки коментарям також), що усе це - мої питання до самого себе, ще одна зі спроб себе глобально пізнати. тож дуже вдячний!багато чого в житті у нас залежить від окремих ситуацій. умовно комар в нас нічого ніколи не викличе, а жук на дорозі раптом дуже нагадає тебе самого... і ти його підбереш просто тому, що перед очима стоїть власна пережита майже-загибель, і ти більш символічно й імпульсивно зевершуєш хапання жука за життя так, як все скінчилося і в тебе. Щоб перед очима та картина не стояла. Знову ж, жук теж умовний) Сніг_на_голову, 26.06.2021 - 09:50
ну, з жучками так і роблю, як ваш лг, а от людині так просто не допоможеш...
Мирослав Бісаврюк відповів на коментар Сніг_на_голову, 26.06.2021 - 10:38
спасибі, що завітали)не сприймайте так буквально) вірш про відчуття, про спогад і порівняння своєї ситуації з жуковою. от і все) а тепер трохи окремо від основної теми. насправді, трохи дивуюся декотрим міркуванням про те, що не треба мовляв допомагати, у всякого своя доля і таке інше, руку не простягну, бо хз шо з цього вийде тощо. колись я тонув. вже з життям попрощався. а тонути боляче просто жах як - голова вибухає від болю, бо мозку бракне кисню, все тіло у вогні наче, м'язи теж від втоми і болю наче під тортурами, ти все рідше виринаєш з води і щосили просто кричиш. і дякувати тим до скону, хто добре плавав і був у свіжих силах - врятував мене. їм то не так складно було і не так небезпечно. просто вони не могли стояти, слухати і дивитись, як гине людина. хвала Небесам, що в той момент я був оточений саме такими людьми. Сніг_на_голову відповів на коментар Мирослав Бісаврюк, 26.06.2021 - 23:27
знаєте, я взагалі часто коментую "технічний бік" віршів і люди ображаються, бо не пишу про зміст. а це ж чийсь досвід, емоції, думки. раніше, трохи дратувала така реакція, мовляв, ну, ви ж хотіли почути думку. тепер трохи інакше дивлюсь на це, акцентую на власному відчутті. чи говорить в мені той чи інший текст, чи штовхає думки у якомусь керунку.словом, так вийшло і з цим вашим віршем. штовхає... Мирослав Бісаврюк відповів на коментар Сніг_на_голову, 29.06.2021 - 13:44
та все ж добре)) це просто, напевно, я добре не вмію висловити думку у коментарі чи відреагувати на чийсь... я спочатку подумав, що, може, хтось не так зрозумів. тож я радий, що штовхає на думки! зажди дякую за реакцію, для мене то важливо. господи, ні в якому разі не хочу створити неприємного враження, щоб потім люди 300 разів думали, чи написати коментар взагалі((( вибачте, якщо щось не так з мого боку!
Сніг_на_голову відповів на коментар Мирослав Бісаврюк, 29.06.2021 - 21:20
будьте спокійні, я навіть якщо 300 разів подумаю - все одно прокоментую
Сніг_на_голову відповів на коментар Мирослав Бісаврюк, 27.06.2021 - 11:52
з усіх стихій воді довіряю найменше, можливо, тому, до одного разу гарно сполоснула легені зсередини) для мене кошмар - це сон, у якому тону.уявляю, що ви пережили і дякую, що поділились цим. і так, хвала небесам, що вам допомогли вчасно. Ulcus, 26.06.2021 - 09:39
погоджуюсь із попередньою коментаторкою і з її досвідом. треба дооообре зважити, перш ніж лапку подати про людське желе не зрозуміла. не вписується, як на мене. виходить, що желе ще й копається? Мирослав Бісаврюк відповів на коментар Ulcus, 26.06.2021 - 10:30
дякую!вірш не про те. нижче пояснив. я не пишу моралі й логічні викладки. так, про желе навмисне. навколо жука людство - рухливі виразні велетні, а з іншого погляду (умовно людини) - одне велике желе на тарілці міста. Ulcus відповів на коментар Мирослав Бісаврюк, 26.06.2021 - 11:21
а хто сказав, що вірш про те? ви ж не хочете, аби вам переповідали ваш твір. коментарі про те, до яких вражень чи роздумів він може спонукати. чому це чиїсь роздуми мають збігатися з вашими? зовсім не обов‘язково…
Мирослав Бісаврюк відповів на коментар Ulcus, 26.06.2021 - 11:30
а, ну якщо так, то гаразд. спонукання до роздумів це й дійсно трохи окреме.але про всяк випадок я пояснив суть своєї словесної творчості загалом) все ж розумітися буде трохи краще. та й, чесно кажучи, не зовсім байдуже, до яких роздумів спонукає твір... це навіть корисно спостерігати. такий собі лакмусовий папір) Ulcus відповів на коментар Мирослав Бісаврюк, 26.06.2021 - 11:31
таааак! отепер саме те - кожен бачить те, що йому ближче або болить на цей момент.
Пісаренчиха, 26.06.2021 - 06:32
Підняли питання, на яке я для себе не відповім до кінця життя. Чи варто лізти в чужу долю. Досвід підказує - не варто. А однозначно не вирішила. Якщо Бог дає людині випробування - не варто. Але Бог дає людині і тебе поряд. По Стругацьких "Чи важко бути Богом?".
Мирослав Бісаврюк відповів на коментар Пісаренчиха, 26.06.2021 - 10:23
дякую за відгук!а вірш не про те. це про єдине на всіх бажання жити - від дрібної комахи до кита чи людини тощо. і у різних масштабах різне значимість чи дрібність. а чи є ці масштаби взагалі? і цей єдиний на всіх імпульс до життя, неважливо на яких рівнях свідомості/несвідомості, нервової системи, інстинктів тощо - оце вражає. це не те, як треба чи не треба робити. це відчуття. від спостереження чогось відчайдушного, навіть приреченого. я не пишу про логіку і критичні роздуми - мені для цього звичайного життя вистачає. я пишу про голі почуття, згадки, емоції, співчуття. не про раціональне. ну а з приводу досвіду кому допомагати, а кому ні - особисто думаю, що як вважаєш в цій ситуації, так і роби. серце + розум. одначе що й твоє ігнорування подій, що й втручання - вже доля. все доля. а людина створена, щоб діяти, а не тільки спостерігати |
|
|