Білими лелітками надії на сирі та сірі береги посипає перший сніг завія, грудню повертаючи борги за короткі дні та ночі довгі, за туманів недопитий рай, ти по небу, Місяцю, не човгай і леліток білих не лякай. 18.12.21р.
ID: 934210 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 18.12.2021 06:46:31 © дата внесення змiн: 18.12.2021 06:46:31 автор: Микола Соболь
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie