Розвій мою душу за вітром,
І думки над дубами розвій,
Може, десь, над зірками і миром,
Розхлюпочеться наш прибій...
Попали в моїй пам'яті листя,
Де писались рожеві вірші,
Забери всі пісні, як годиться,
Потопи, що були, листи,
Потрощи мої сльози і сміхи,
Перебий мені день і ніч,
Де фігурки й узвари, як ліки,
Де словами й очима навстріч,
Знищи так, щоб ніколи й нікому
І назавжди піди, де прибій,
І розвій мою пам'ять додолу,
І мене над дубами розвій...