Усі стоять, а я біжу, не ходжу ні за ким я тінню, не раз писав я про межу, оду присвячував терпінню! Більшість в оточенні чужі, давним давно прийшло прозріння, нерви частенько на межі, але поки що є терпіння! Горить і плавиться свіча, вночі біля іконостасу, серце надії не втрача, терпіння вистачить запасу…