Життя не легка штука,
є друзі й вороги...
Болять і ноги, й руки,
та живемо таки...
І вірус не спинити,
й війна на Сході йде...
Навчилися терпіти,
весна усе ж прийде...
Не дбає за нас влада,
в неї справи свої...
Зникає щодня правда,
ховається в імлі...
Весною краще буде,
і легше звісно жить...
Хоч ми і прості люди,
прощать вмієм й любить...
Хоч до весни й далеко,
ми вміємо чекать...
І жити нам не легко,
та доведеться ждать...
Хоч ждати і не легко,
у холоді й біді...
Рідні живуть далеко,
і справи в них свої...
Та ми усе ж не плачим,
вперед готові йти...
Бувають і невдачі
від холоду й біди...
Час не стоїть на місці,
веде нас уперед,
в кожнім селі і місті,
влаштуємо "парад"...
Життя усе ж триває,
і бути ще весні,
а тим, хто заважає,
скажем амбітне -НІ!
Хай висновків чекають,
хочаби до весни,
бо люди не прощають
і зрад їх, і брехні...
І Новий рік зустрінем,
а потім і Різдво...
І владі цій невірній
сміятись не дамо...
