У світи забрели холоди.
Ніч подібна до кліпу чи кліка,
По снігах розгубились сліди,
Десь на відстані тихого скрику.
І уже не знайти заметіль,
Котра знає про нас значно більше,
Ніж солодкий і бажаний біль,
Заримованих холодом віршів.
Ми з тобою – подій полюси,
А між нами – голубка спокути.
-Ялинкових бажань принеси,
Щоб сніги ці душею відчути.
А вона промайне поміж нас,
Затуркоче : « Що мало – збулося,
Геть нікому утрачений час,
Повернути іще не вдалося…»
Це правда, минулого не повернути... 
