вчора, ширяючи під опівнічним небом,
побачив мою маленьку з якимось чужим чоловіком.
дикий гнів, що він раніше ніяк не виявлявся,
вкусив мене за лікоть, за ногу, ще й за вухо:
той чоловік тримав її за руку.
отож-бо. здавалося, зараз вибухне ніч,
а не моя голова, вражена в самий мозок.
я вив, мов собака, і навіть гавкав:
погляньте, мовляв, пресвяті небеса,
який моя дівчина скоїла злочин.
а потім і справді грюкнув в небесні двері,
щоб мій господь порадив, що робити.
той сказав: не журися: війся, мов вітер,
бийся, мов блискавка, й сяй, мов сонце.
я за тобою стежу; можеш мене проповідувати,
й кажи в разі чого, що я
доручив тобі це сказати
plateau skull, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=Z1Xk-MM9GxE