Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анно Доміні: Про війну (сповідь) - ВІРШ

logo
Анно Доміні: Про війну (сповідь) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Про війну (сповідь)

Взагалі-то я не люблю ділитися духовним досвідом: вважаю, що має промовляти те, що пишу, а не те, як живу. Але часом життя є дуже промовистим.

Отож розповім про одне із див своєї особистої історії – очевидне і аж надто злободенне (на жаль...).

Усе своє свідоме життя я боялася війни. Чому? – не знаю. Це був ірраціональний страх, ніякими зовнішніми обставинами не викликаний, адже жили ми у мирному (хай і не надто благополучному) суспільстві, воєн на власні очі не бачили; остання реальна війна – Друга світова. Афганістан, Ізраїль... усе це було далеке і «несправжнє». І менше з тим, я завжди боялася війни. Як на мене, війна – то найбільше лихо, яке лишень може трапитися. Я не боялася смерті – всі ми смертні. Упокоїтися «насиченій днями», коли навколо – ті, кого любиш; або власноруч закрити очі рідним, оплакати їх у мирі... – так, спокійна смерть – то величезне благо!

Боялася паніки. Коли не знаєш, що трапиться наступного дня, наступної години, миті... Коли звичне, розмірене життя перетворюється на вогонь і хаос. Коли світ твій руйнується, і залишається лише тваринний страх. Коли втрачаєш людську подобу і тремтиш тільки за власне жалюгідне існування... Боялася, що у таких обставинах сама втрачу людську подобу – а це страшніше за смерть.

І от ми жили у мирі, а я боялася війни, і часто думала: «Господи, хай що завгодно трапиться – аби тільки не війна!» Час спливав... одружилася, народила сина... і от прийшла нам пора виїздити із України – на батьківщину до чоловіка.

Вилетіли ми 28-го листопада 2013-го року, у четвер (останній рейс того тижня) – а у суботу Янукович розігнав мирну студентську демонстрацію, з якої усе й почалося... і прийшло врешті до того, що відбувається нині... Ніколи-ніколи не подумала б я (та й хто при здоровому глузді подумав би?), що в Україні може вибухнути війна.

Ділюся цим не для того, аби викликати у читача заздрість і озлоблення: от, мовляв, буржуйка, сидить собі спокійно у благополучній країні і віщає звідти, а ми тут страждаємо – зовсім ні. Для того лише, аби безбожник, що прочитає ці рядки, зрозумів: Бог – є. Аби той, хто вірує, та не відчуває Бога серцем, зрозумів: ми Йому – небайдужі. І не просто небайдужі, але Він любить нас – кожного. І не відчуваємо ми Його любові, Його підтримки, Його опіки із однієї простої причини: ми самі не шукаємо, не любимо Його. Замкнувши для Нього свій світ, своє серце, як можемо сподіватися на благодать? Усі біди людські походять лише від одного – брак Любові і Довіри, у першу чергу – до Отця. Недарма сказано: «Найбільша заповідь: люби Господа твого усим серцем твоїм  А друга, подібна до неї: люби ближнього свого, як самого себе». Звісно, трапитися може що завгодно, але якщо ми довіряємо Йому, і шукаємо волі Його – завжди (а не згадуємо про Нього лише тоді, коли потребуємо допомоги, і вимагаємо допомогти: «Якщо Ти є»...), то Він обов’язково догляне нас, і, принаймні, ми хоча би зможемо подолати страх, відчай, і бути мужніми. Бо «не буде посоромлений той, хто на Бога покладається».

Якби ми шукали Отця і жили заповідями Його – не християнськими лише, бо «і язичники мають закон у совісті своїй», бо «у домі Отця обителей багато»; якби читали Священні Писання і дотримувались їхніх повчань – не Біблію тільки, а Писання тієї віри, у якій народжені чи яка нам до душі – замість порівнювати, яка віра «краща», «правильніша» або звинувачувати усі віри, що то «лише люди вигадали», судити поганих священнослужителів і думати, що і Бог такий же, як ті горе-пастирі, самому ж при цім не мати ніякого духовного осердя і не шукати Бога хай навіть «поза релігіями», лише язиком тріпати; якби любили ближніх – не лише близьких – хай навіть на соту частину так, як навчали Вчителі – тоді, кажу, не було б у світі ні даріїв, ні македонських, ні цезарів, ні чингіз-ханів, тойотом хідейосі, петрів перших, наполеонів... путіних...

Віри нам! Любові! І буде мир.

2022-03-03/09

ID:  942919
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.03.2022 12:29:46
© дата внесення змiн: 21.03.2022 12:29:46
автор: Анно Доміні

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (372)
В тому числі авторами сайту (15) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Артур Сіренко, 15.07.2022 - 13:14
Сильно сказано. give_rose hi
 
Анно Доміні відповів на коментар Артур Сіренко, 16.07.2022 - 13:53
Дякую, пане Артуре! 16 23
 
Іскра, 10.05.2022 - 20:21
Сильні слова!
 
Анно Доміні відповів на коментар Іскра, 16.05.2022 - 13:12
Дякую, шановна Іскро! 23
 
Шон Маклех, 22.03.2022 - 12:01
Вражаючий текст! give_rose hi
 
Анно Доміні відповів на коментар Шон Маклех, 24.03.2022 - 13:58
smile Дякую, пане Шоне! 16 23
 
@NN@, 21.03.2022 - 21:10
... і нічого не боятися, бо страхами ми годуємо сатану, мордор, путіна... з нами Бог - розумійте народи...
 
Анно Доміні відповів на коментар @NN@, 24.03.2022 - 13:58
ой, правда, пані Анно, де є страх - там немає любові.
Миру нам і Світла! Дякую за відвідини 16 23
 
яся, 21.03.2022 - 13:56
Дай, Боже, достойно пройти і це випробування. 17 16
 
Анно Доміні відповів на коментар яся, 24.03.2022 - 13:55
Дай Бог! Колись же маємо таки вийти до Світла!
Дякую, ясю, миру нам! 23
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: