верби
спинилися на обочині,
задумливі й романтичні,
як паломниці босоногі,
приваблюють погляди,
бо журливо хиляться до дороги,
як хилились би
круго́м ставка до води
верби
стоять на обочині,
вітрами розчесані, молоді,
й замість власних образів у воді
бачать свої плоскі тіні
на двомірній
сірій
дорожно-асфальтовій площині
і я збоку
неоддалік стою,
живу цю картину
відсторонено спогляда-ю,
і думаю:
ось вони - таємні знання глибокі,
езотеричні знання - сховані
на відкритій поверхні,
ось вони - як на долоні,
вербами над дорогою
проілюстровані,
що світи (і наш у їхній рідні)
багатовимірні,
плинні
і взаємопроникні -
тобто один у одному
(особливо сусідні) -
присутні
у нашому світі тримірному
верби стоять на обочині:
висота-ширина-довжина
є у кожній розкішній кроні,
верби об"ємні, у нашому світі законні,
а водноча́с біля їхніх ніг,
на двомірній асфальтовій площині,
вони бачать себе, як плоскі тіні,
бо площина -
це тільки-но довжина-ширина,
і все там таке -
двомірне, плоске...
...а ось у двомірному світі і я -
крива і розплющена тінь моя
увійшла
і зникла у плоскій вербовій кроні
на сірій асфальтовій площині:
у двомірному світі всі ми - тіні
взаємопроник-ні...
і у своєму тривимірі
ми сидимо, замурувавши двері,
наче в"язні
у Платонівській алегоричній печері:
усупереч світлу і дню,
сидимо
спинами до вогню
і дивимось на глуху стіну -
непроникну і непробивну,
і лякають нас наші ж тіні,
що ворушаться на кам"яній
перед нами стіні
04.06.2022
Здається, сьогодні у 4-хвимірному просторі зустрілись тіні трьох авторів – Ви, Серпень і я. Чомусь не пройшла назва мого вірша "виродки союзу". Замінив на "тінь союзу". Потім помітив, що ці назви вже частково анонсовані.
Різні орбіти, але жіноча сягає глибин філософії.
ну, вони там перетинаються, дотикаються, зламуються, складаються, концентруються (концентричні кола))), і це так на простолюдинському рівні, а еліти там синусуються, косинусуються, ну і багато чого вигадують ще... ми також там були, але вже розвинулись до третього рівня, маємо тепер ще й висоту - отже об"єм і обсяг.... хто тут погано себе покаже, як от путлер і путлерівці - їх знову повернуть в одновимірний світ, і будуть вони там навічно точкою у темряві і безвиході Ніщо
ну, вони там перетинаються, дотикаються, зламуються, складаються, концентруються (концентричні кола))), і це так на простолюдинському рівні, а еліти там синусуються, косинусуються, ну і багато чого вигадують ще... ми також там були, але вже розвинулись до третього рівня, маємо тепер ще й висоту - отже об"єм і обсяг.... хто тут погано себе покаже, як от путлер і путлерівці - їх знову повернуть в одновимірний світ, і будуть вони там навічно точкою у темряві і безвиході Ніщо
