одного дощового дня подяки
поїхав до німеччини по сіль,
а там ― якісь брати, либонь, поляки,
вже докладають всіх своїх зусиль:
не докладають ні гірчиці до гот-дога,
ні перцю з часником до шаурми,
і навіть, як бува будується дорога,
не зовсім хочуть бути чесними людьми.
а що вже озеленення планети,
а що вже трансформація наук!
я зрозумів: не маючи кебети,
науме, розраховуй на силу чистих рук.
скликаю світ на міжнародний форум,
і ставлю перед вами три мети ―
виконуйте їх всі одним народним хором,
спілкуйтеся, шануйтеся. а я вже мушу йти:
я чув далекий грім. то плачуть бідні діти,
й чого їм треба ― треба, треба зрозуміти
дякую)
