*****
Прокинься, народе! Годі вже спати!
Прийшов час тобі нарешті вставати,
Вставати всім і кожному з колін
В ім’я настання гідних перемін.
Вкраїна досить лиха пережила.
Його терпіти нині вже несила.
Як житиме всяк по собі, один,
Налагодить, мовляв, все часу плин,
Нічого доброго так не настане,
А глибше в хаос грузнути все стане,
Проте, як кожен схаменеться з нас,
Відкриє очі й розум водночас,
Усі до купи разом згуртувавшись,
Відваги й розуму набравшись,
Гіркій несправедливості й брехні
Нарешті скаже остаточне «Ні!»,
Почне зусилля докладати, дії,
Аби здійснились мрії та надії,
І попри труднощі усі завжди,
Ніколи не спиняючи ходи,
Без жодних сумнівів, страху, вагання
До цілковитого лиш процвітання;
Припинять литися і сльози, й кров.
Натомість мудрість, щастя та любов
До нас у розум, душу та сердéнько,
Мов до оселі, вселяться гарненько
Й несхитно опанують на віки
Всі наші почуття і всі думки.
Євген Ковальчук, 31. 03. 2019
