*****
Мені часами видається –
Відсутній зміст мого життя,
Що наді мною лиш сміється,
Туманить думи й почуття;
Проте в подібні миті смути,
Стараюсь я, аби їх збуть,
У душу власну зазирнути
Якмога глибше, в її суть;
Але не тільки в свою душу,
А й також в розум, у думки
З чітким тим наміром, що мушу
Змінити їх я на віки;
Змінити з суму та тривоги
На світлі думи й почуття,
Щоб всі вели мене дороги
Лиш до щасливого життя;
Того життя, про кóтре мріяв
Іще я із дитячих літ,
В душі про те насіння сіяв,
Що зійде їхній гарний цвіт.
Всіх сил мені слід докладати
Щоб я цього міг досягти,
А труднощі усі – долати
І, їх здолавши, – далі йти.
А далі йти ‒ це означає
Творити, вчитися завжди,
Й хай часом успіху немає,
Ніколи не спинять ходи,
Ходи до мрії, перемоги,
Мети всього свого життя,
Доклавши сил усіх для того,
Щоб втілив у життя їх я.
Євген Ковальчук, 07. 04. 2019
