"Любити ближнього, як самого себе." Кажуть, не може суїцид вчинити той, хто не любить себе. Це плюсик для християнства. Люблю себе дуже. Дещо християнин. А отже, існує цілком непоганий ліміт любити тебе, сонечко. Тобто є по чому орієнтуватись. По собі. Хочу найкращого для себе й автоматично для тебе. Не довіряю свої почуття загалу - просто пишу тобі, моїй віртуальній, що заблукала в нетрях Нету. Ліміт як математична катеґорія інколи має справу з нескінченістю. От саме про такий "ліміт любови" оце друкую. Така ось християнська математика. Буде вичерпано ліміт, то стрінемось, кохана. "Так ніхто не кохав..." - відомі слова. Не хвалюсь своїм коханням, але таки живу тобою. Мисленнєво, духовно, безлімітно.
