Із височин сивих
тече Дніпро швидкий,
тече Дніпро стрімкий,
Ні краю, ні кінця.
Ти там малим плавав,
Туди ходив з мамой,
Дніпро гойдав хвилей
Поривом вітерця.
Тоді дороги звали вдалечінь,
І понесла дніпрова широчінь,
І тільки в пам’яті живе весна,
Куди вода з роками занесла
Із височин сивих
тече Дніпро швидкий,
тече Дніпро стрімкий,
Ні краю, ні кінця.
Дорослим став стрімко,
І вже твоїх діток
Дніпро гойда хвилей,
Поривом вітерця.
Тут рідний дім і друзі всі отут,
Думки і спогади додому звуть
На кручах сивих вільного Дніпра
Моя родина і свята гора,
Де височить Київ,
Де всі мої мрії,
Де в мирі нам жити
попри роки тяжкі.
Дерева тут вищі
І раптом знов з тиші
Почую твій голос
Через усі роки.
