Багато сил витрачено. Усе перевернулось. Єдине, що потрібно в такій ситуації, - хоча б часткова реабілітація. Треба вернутись до себе. Усупереч рокам і всій негативній, хай навіть "божій", філософії. Боротьба (війна), почуття взяли своє. При цьому нема місця будь-якій слабкості. "Йти вперед", "сподіватись кращого" в даному разі - порожні підбадьорення. Дух зазнав ядерного удару. Неначе не функціонує мікросхема раціоналізму. І все знайоме і звичне зникло. Потрібно відновлюватись і реґенеровувати надію. І жити щохвилини.
