*****
Здається іноді, життя –
Біда лиш, що лякаєшся,
Що давить думи й почуття,
Як з нею ти стрічаєшся.
Але подумай лиш на мить,
Коли у відчай упадаєш,
Складаєш власні руки вмить,
Що ти в житті своєму маєш:
Будинок, може, є сім’я
Чи то товариші та друзі,
Що вірю, знаю, певен я,
Тебе і в радості, і в тузі
Вони підтримують завжди,
Надавши щиру допомогу,
Щоб із тенет журби й біди
Ти виплутатися мав змогу.
Ніколи не втрачай лиш ти
Міцної віри та надії
В те, що вони допомогти
Тобі готові, певні дії
Доклавши, але також ти
На них увесь тягар покласти
Не смій. Щоб успіху сягти,
Й тобі зусиль всіх слід докласти.
Життя бо не солодкий мед.
Бувають труднощі в дорозі,
Але завжди слід йти вперед,
Й коли здається, що не в змозі.
Лише повір ти свято в це
Супроти лиха та нещастя,
Що сильно б’ють тебе в лице.
Ти ж далі йди, й здобудеш щастя.
Євген Ковальчук, 29. 01. 2020
